Вівторок, 22.10.2019, 18:25
ДНЗ 
"ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ"
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мои статьи

«Кращої, ніж рідна, мови не буває...»

Позакласний захід на тему:

«Кращої, ніж рідна, мови не буває...»

(літературно-музична композиція)

 

13 листопада 2014 року з метою поглиблення знань учнів відомостями про виникнення писемності, історії та розвитку рідної мови; показу її краси і багатства та  необхідності у житті людини; формування розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава,  в межах Тижня української мови та писемності  викладач української мови та літератури – Левицька С. А. провела  відкритий позакласний захід на тему: «Кращої, ніж рідна, мови не буває...» (літературно-музична композиція).

Цей захід проводився з нагоди  Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада.

В святково прибраній класній кімнаті, з вишиваними рушниками, хлібом-сіллю, символікою України та портретами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, у супроводі музичного оформлення та однойменної презентації, Світлана Анатоліївна створила теплу атмосферу української світлиці.

9 листопада — День слов’янської писемності та мови.

Це свято вшановує вся наша держава. Ми зібрались, щоб вшанувати нашу рідну мову,

бо вона — життя духовного слова.

Цивілізоване суспільство не може існувати без мови — засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться:

"На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

Такими словами розпочалося свято.

А помічники викладача – ведучі - Домну Єлизавета (учениця ІІ курсу, 48 групи)  та Кучеренко Олександр ( учень ІІ курсу, 7 групи) розповіли гостям свята про витоки рідної мови, її формування.  Повідомили, що древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Бараган Людмила (учениця І курсу, 45 групи)  підготувала та розповіла «Легенду про виникнення писемності».

Проникливо та трепетно, ніжно та сокровенно декламували напам’ять поезії  про мову:

«Молитва» -  Бизу Тетяна (учениця ІІІ курсу, 41 групи) та Терзі Оолександра (учениця І курсу, 45 групи) ;

«Ні, не згине Україна» -   Сіромах Євген (учень ІІ курсу, 7 групи);

«Рідна мова…»  - Решетніков Валерій  (учень  ІІ курсу,  20 групи);

«Українська мова» - Москал Катерина (учениця  ІІІ курсу,  41 групи);

поезія Т.Г.Шевченка  «Кавказ» - Беженар  Маріанна  (учениця І курсу,  35 групи);

«Говоріть» - Проценко Олександра   (учениця І курсу,  45  групи);

«Мова українська…» - Міловідов Сергій  (учень ІІ курсу,  20  групи);

 «Ой, яка чудова українська мова» -  Запорожан Євдокія  (учениця І курсу, 45  групи)

               Мова – показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Але якщо ти заговориш українською, та ще й розкажеш гумореску…   Гумор – це не від’ємна риса характеру  українців.

У виконанні Недельчу Георгія та Шведул Лілії прозвучали українські гуморески, які викликали бурні оплески та сміх.

Але коли з’явився Стецько (Гавлицький Андрій, учень І курсу,  45  групи) та Галя (Капсамун Аліна,  учениця І курсу,  45   групи) із комедії Григорія Квітки - Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»,  то жартів та сміху був повний міх. Ну ніяк не міг второпати дурнуватий Стецько, для чого людині необхідна грамота.

Свої гумористичні нахили показали також Вирвич Олексій та Чимшир Григорій (учні І курсу,  45  групи) у сценці «Два кума».

А ось Проценко Олександра (учениця І курсу,  45  групи)  підготувала разом зі своїми одногрупниками сценку «Учитель української літератури на уроці фізкультури». Виявляється, що на уроках фізичного виховання теж можна згадувати українських письменників.

Звичайно, що це лише жарти, але це ще один приклад того, що рідною мовою можна спілкуватися  повсякчас і цінувати, бо без мови пропаде народ, а без народу – нація.

День української писемності та мови став святом, яке гуртує всіх нас. Кожен

народ  відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. 

Щиро вітаємо  вас зі святом!

Упевнені, що українська мова й надалі служитиме єднанням між

минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український  народ.

Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами,

адже вона створює індивідуальне обличчя країни  і  нації.

Нехай  материнське слово буде для нас всіх оберегом та духовним  джерелом життя!

Щастя, миру, добра!

 Свято дійшло до завершення, але ще довго гомоніли учасники та глядачі,  із захопленням обговорюючи свої враження від побаченого та почутого,  яке єднає серця та душі людей і назавжди залишається в пам’яті.

Категорія: Мои статьи | Додав: ptu (25.11.2014)
Переглядів: 351 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
...
НМЦО
Copyright MyCorp © 2019