Вівторок, 22.10.2019, 17:47
ДНЗ 
"ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ"
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мои статьи

Відкритий позакласний захід на тему : «Афганістан – ти біль в моїй душі» 12.02.2015 року

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає.

 

12.02.2015 року з метою розширити знання учнів про історичні події афганської війни, виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, що служили в Афганістані та віддати данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям викладач історії – Бєла Діана Петрівна провела відкритий позакласний захід на тему : «Афганістан – ти біль в моїй душі»

Викладач почала урочисту годину з уривку поезії

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає.

і повідомила, що Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу.25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя.

Допомагали Діані Петрівні ведучі – Кучеренко Олександр та Сіромах Євгеній (учні ІІ курсу, 7 групи).

Волков Олександр та Король Роман підготували історичну довідку про Афганістан, в якому повідомили, що це держава, яка знаходиться в Південно-Східній Азії, де проживає 17 мільйонів чоловік, з них 8 млн. – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу.

Афганістан – це 70 % гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. 86 тисяч населення проживають в аулах у злиднях. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність.

Їм випало жити – так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, а тепер порядкує рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам’яттю, що пише історію.

Серед гостей позакласного заходу були також учасники Афганської війни, які безпосередньо брали участь у воєнних подіях. Особливою гордістю ще був той факт, що ці люди є працівниками нашого навчального закладу. Це майстер виробничого навчання – Гергіу Петро Васильович та заступник директора з виробничого навчання – Негруця Андрій Климентійович.

Із скорботним жалем та тугою в серці поділився спогадами про війну Гергіу Петро Васильович. Він зазначив, що яка б не була війна – це все одно страждання ні в чому безневинних людей, це смерті синів, чоловіків. Це каліцтво душі на все життя. Петро Васильович побажав усім мирного неба, щоб ніхто ніколи не бачив страшні картини війни. А зброю, щоб бачили і тримали в руках тільки під час навчання.

Іванченко Євген та Солойденко Андрій сказали слова вдячності воїнам- інтернаціоналістам.

Діана Петрівна зазначила, що афганська війна тривала 10 років. І через неї пройшли майже 700 тисяч чоловік. Серед них – більше 160 тисяч – українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч солдат загинуло у цій війні, 35 тисяч було поранено, багато потрапило у полон або пропали безвісти.

Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять всіх загиблих воїнів, серед яких були і жителі м. Ізмаїла та Ізмаїльського району.

Багато віршів та спогадів звучало на адресу учасників війни, які виконали учні ліцею. Панисько Ілля, Домну Єлизавета та Гуржій Тетяна виконали пісні, які співали воїни- інтернаціоналісти ще на війні, вкладаючи в них весь біль своєї душі.

Наостанок Діана Петрівна закликала всіх не забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.

Категорія: Мои статьи | Додав: ptu (16.03.2015)
Переглядів: 262 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
...
НМЦО
Copyright MyCorp © 2019