Вівторок, 22.10.2019, 13:08
ДНЗ 
"ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ"
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мои статьи

Відкрита класна година класного керівника групи №7 Бєлої Діани Петрівни - "Зимові свята"

Відкрита класна година класного керівника групи №7 Бєлої Діани Петрівни - "Зимові свята" 23.12.14

Зима – це час, коли після напружених літніх та осінніх місяців люди можуть відпочити.  Цьому неабияк сприяють довгі зимові вечори та велика кількість свят.

За церковним календарем свято є кожного дня. Та люди не звикли відпочивати постійно. Обирають найцікавіші та популярніші. Отож поговоримо про зимові свята.

Такими словами розпочала свою відкриту виховну годину  «Зимові свята»  -  класний керівник групи № 7 – Бєла Діана Петрівна

19 грудня

Одне із найпопулярних  свят – День Святого Миколая. Хто ж не знає дідуся з сивою бородою, який в ніч на 19 грудня приносить подарунки. Цього дня найбільше чекає малеча, щоб вранці знайти під подушкою цікавий подарунок від Миколайчика. Миколай є покровителем усіх знедолених, бідних, заступник і опікун мандрівників і мореплавців.

Новий рік! Його святкування було встановлено 1 січня 1670 року за наказом Петра І. Раніше діти отримували подарунки тільки на Миколая. Цей обряд зберігся, але перейшов на Новий рік і місце Миколая заступив Дід Мороз, у нього з’явилася супутниця – Снігуронька. Обряди і звичаї всіх країн стверджують, що чим веселіше зустрінеш Новий рік, тим щасливішим рік буде для тебе.

Після Нового року починається цикл свят, пов’язаних з кінцем старого року та початком нового. Це період двадцятидення зі святами 7 січня – Різдво, 14 – старий і Новий рік (Новий рік за старим стилем) або Василія і 19 січня – Водохреща.

Одним з найзнаменніших і найвеличніших свят, яким власне починається рік, є Різдво Христове. Починається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня.

Свято існує з ІХ ст., а у прадавні часи це була Коляда. Традиційно робили “павуків” із соломи, як символ доброї вісті про народження Христа.

6 січня

Перший святий вечір у православному календарі. 6 січня починається Різдво із Святвечора і багатої куті. Його ще називають Голодна Кутя. Кутю готують з пшеничного зерна. Це основна обрядова їжа. До вареного зерна додавали мед, товчений мак, волоські горіхи.

І тільки на небосхилі з’являлася перша вечірня зірка, сідала сім’я разом за багатий стіл, який налічував до дванадцяти пісних страв, бо до опівночі ще триває піст.

Цим днем закінчується різдвяній піст. За традиціями діти приносять вечерю хрещеним батькам, за столом з пісними стравами збирається вся сім’я.

7 січня

Різдво – день, коли родився Ісус Христос. Цього дня всі діти колядують і бажають людям достатку, щастя і здоров’я. Знову ж за гарним святковим столом сідає вся родина.

У день Різдва ходили з зіркою, вертепом, водили козу, колядували. У цей день ніхто не згадував і не розповідав сумних історій, бо Різдво об’єднує усіх злагодою і любов’ю. Зірка – традиційний атрибут колядування, пов’язаний з Євангелієм, бо про народження Христа сповістила віфлеємська зірка.

Вертеп – це свого роду ляльковий театр, ясла, де народився Христос, люди, тварини. У давні часи носили вертеп і розповідали про Христа. Переодягались в головних героїв: Ірода, ангеликів, пастухів та трьох царів, які прийшли поклонитися Христу.

А “Коза” – це встановлений обряд – гра з піснями, музикою. Вмирання та воскресіння “кози” – символ циклічності часу і повороту сонця на літо, а також віра у безсмертя.

 

13 січня

Свято Меланки. Цього дня гурт обирає собі Меланку (переодягненого хлопця) і йде жартувати і веселитися з господарями придорожній будинків.

За християнським календарем 13 січня – це день преподобної Меланії-римлянки. Воно припадає перед старим Новим роком, – вечір щедрої куті. На свята готують багато різних страв, бо треба не тільки для себе готувати, а й для тих, хто прийде щедрувати.

Молодь в цей день ходила по хатах, співала щедрівки, а хлопці в деяких регіонах готувалися іти вечором в “меланку”. Переодягнені в цигана й циганку, жінку й чоловіка, жида, солдата, чорта хлопці теж ходили щедрувати своїми групами.

14 січня

14 січня наставав Новий рік за старим стилем. У цей день, за християнським ученням, Христу робили “обрізання”, тому в цей день не можна нічого різати. Це також день пам’яті святого Василія Великого, вчителя церкви, який у 370 році був єпископом Кесарії Каппадокійської. Він проповідував аскетизм, подвижництво, підтримував ченців, відстоював незалежність церкви від імператора. Він покровитель хліборобства, тому у цей день ще вдосвіта йшли посівати. Робили це підлітки та діти. Засівали хату, приказуючи:

“На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, пшеницю і всяку пашницю.”

У цей день ходили в гості, щедрували, гадали, в деяких регіонах саме в цей день водили “козу”, посівали оселю.

18 січня

18 січня – вечір перед Водохрещем – голодна кутя. Голодна тому, що готували менше страв, ніж на дві попередні. Ввечері теж святили воду, вона теж мала цілющу силу, деякі вважали її більш сильною, ніж йорданська.

 

19 січня

Водохреща або Йордан. Цього дня освячують воду. Відбувається це найчастіше біля великих водоймищ. Після церковного служіння всі бажаючі можуть скупатися у йорданській воді.

Водохреща, Йордан припадає на 19 січня. Це третє найбільше свято зимового кола. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Христу було 30 років. У цей день Бог Син хрестився у воді Йордану, а святий Дух сходив на нього і голос Бога промовляв до Ісуса. Тому це свято інколи називають Богоявлення.

У церквах святять воду. У деяких місцях в цей день випускали голубів, стріляли, щоб вигнати зиму.

Про кожне із цих зимових свят розповідали учні групи, демонструючи їх своїми національними особливостями, адже група  відмічається багатонаціональністю.  Українці, болгари, молдовани співали колядки та щедрівки рідною мовою, що додавало особливого колориту уроку.

Приємно вразив Панисько Ілля своїх одногрупників та гостей уроку піснею «Новий рік»

Наостанок Діана Петрівна наголосила, що це далеко не всі зимові свята і традиції.  Українські народні обряди багаті і цікаві, але не менш цікаві і обряди та традиції  національних меншин, які живуть на території Бесарабії.

В них багато обрядів, які нам потрібно передати наступному поколінню. Тому ми маємо пишатися своїми предками і шанувати спадок, залишений ними.

 

Ми часто чуємо: “Традиції вимирають.”

Але чи не є виною в цім ми самі?

Чи може ми за своєю щоденною працею приділяємо менше уваги тим цінностям –

обрядам та звичаям, які передалися від бабусі до онуків.

Вони зуміли пронести крізь простір часу, аж до нас,

щоб ми не загубили, а передали наступному поколінню.

 

Тому бережімо свої традиції і обряди і передаваймо цей скарб майбутньому поколінню

Категорія: Мои статьи | Додав: ptu (03.02.2015)
Переглядів: 386 | Рейтинг: 4.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
...
НМЦО
Copyright MyCorp © 2019