Вівторок, 22.10.2019, 00:09
ДНЗ 
"ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ"
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Мои статьи

Позакласний захід на тему: «Моя професія – тракторист»

Професій безліч є цікавих,               

Але свою вгадати як?               

Щоб добре діло й добра слава?               

І я собі міркую так:      

Потрібно лікувать хвороби,               

Водить у космос кораблі…               

Та я із роду хліборобів,               

І родовід мій – від землі!

Степ перейти – життя прожити,

То не такі прості слова,

Життя утворене від жита,

Бо хліб – усьому голова.

Раніш од сонечка вставати,

Погладить колос на ходу !

Ні, я, мабуть, не в космонавти, -

У хлібороби я піду.

             Складно порахувати всі різновиди техніки, які люди створюють собі в допомогу. Без наших металевих помічників нам ніяк не обійтися, адже природою нам не дано стільки сили, щоб виконувати всю ту роботу, яку ми змушені робити. Однією з корисних машин можна назвати трактор. А людина, яка ним керує і ремонтує, називається тракторист. Це не просто водій трактора, він ще й керує його робочими механізмами, щоб виконувати величезний перелік операцій, змінюючи тільки інструмент. Представники цієї професії роблять величезний внесок в народне господарство. Без тракториста не зможуть працювати комунальні служби, ферми, промпідприємства і багато інших організацій. Так як люди з такою спеціальністю присутні на багатьох підприємствах з різним напрямком діяльності, то професію тракторист можна сміливо назвати затребуваною. 

            Про це повідомила Бондаренко Любов Луківна  та її учні під час проведення позакласного заходу на тему: «Моя професія – тракторист»  30.10. 2014 року в групах № 7,8,9 (І-ІІІ курси).  Застосування професії тракториста досить широке. Перелічити усі обов’язки не легко. Для тракториста протягом цілого року є робота.

           Наразі це найпоширеніша професія серед сільських жителів, адже саме у тракторі втілилась споконвічна мрія хлібороба - знайти собі надійного помічника у нелегкій селянській праці.

           На Україні завжди цінували хлібороба - трударя, бо до хліба народ ставився як до святині. Хліб був не просто їжею, не тільки мірилом добробуту, а й мірилом людської совісті.

Яке це славне слово — хлібороб,—

Що жартома ще звуть і гречкосієм!

До слів найкращих я вписав його б,

До тих, які ми серцем розумієм!

Який це труд, який солоний піт,

Яка жага і втома життєдайна!

Ну, безперечно, знає цілий світ

Про роль почесну трактора й комбайна.

Спасибі їм: помічники живі

Вони у чеснім хліборобськім щасті...

Та треба працювать і голові,

Докласти треба руки мозолясті,

Щоб красувався вбогий переліг

Нечувано багатим урожаєм,

Щоб гречка розливалася, як сніг,

Пшениця слалась маревом безкраїм,

Щоб кукурудза в строгому ладу

Підкорювала все нові простори,

Щоб жайворонки пісню молоду

Підносили над колосисте море,

Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі

У кожній хаті, домі та колибі...

Уклін земний працівникам землі!

Вам, сіячі, плугатарі,— спасибі!

                                    (Максим Рильський)

Категорія: Мои статьи | Додав: ptu (23.11.2014)
Переглядів: 1387 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук
...
НМЦО
Copyright MyCorp © 2019